xronicheskij-gajmorit-sinusit1

Хронічний гайморит (синусит)

Хронічний синусит (гайморит — це один з варіантів синуситу) це захворювання, що виявляється постійною закладеністю носа, виділеннями з носа або почуттям затікання виділень в горло, яке триває понад 12 тижнів. Крім того, пацієнта може турбувати постійний підйом температури, головний біль або порушення нюху.

Як видно з визначення (взято з Європейського керівництва по риносинуситу, 2012) поняття хронічного рінуситу досить таки велике, яке містить в собі багато різних патологічних станів. Саме тому лікуванням даного захворювання (на відміну від гострого синуситу) повинен займатися лікар отоларинголог, через те, що успіх в лікуванні або профілактиці рецидивів залежить від правильного трактування і комплексної оцінки багатьох клінічних даних, а також інформації, отриманої при додаткових дослідженнях.

Для зручності хронічний синусит умовно ділять на 2 великі групи:

  • Хронічний синусит без поліпів
  • Хронічний синусит з поліпами.

Пацієнтам проводиться отоларингологічний огляд (часто із застосуванням ендоскопічної техніки), КТ пазух, мікробіологічне, цитологічне дослідження і т.д. Важливим є виявлення загальних захворювань (муоквісцідоз, патологія імунної, ендокринної систем і т.д.), а також стоматологічних проблем. Тільки після успішної корекції причини можливо результативне лікування захворювання. Також оцінюються «отоларингологічні» причини: порушення анатомії порожнини носа і пазух (мова йде про функціонування соустя між пазухами й порожниною носа), патології носогорла і т.д. У більшості випадків подібні зміни вимагають хірургічного втручання.

Хронічний гайморит — лікування

Слід зазначити, що в останні десятиліття змінилися уявлення про оперативне лікування хронічного синуситу. Якщо раніше основною метою було максимальне (часто досить травматичне) видалення запаленої слизової з накладенням максимально широкого соустя, то за сучасними уявленнями необхідним є корекція «ключової точки», тобто самого шляху дренажу і вентиляції пазухи й, таким чином, створення нормальних умов для її роботи. Ці операції малоінвазивні й проводяться тільки з використанням ендоскопічної техніки.

Але слід зазначити, що не всі хронічні синусити успішно лікуються хірургічним шляхом, тому навіть після проведеної операції необхідний контроль отоларинголога і використання протизапальної або антибактеріальної терапії.

Проблемою пацієнтів з хронічним синуситом з поліпами є доволі частий рецидив захворювання після хірургічного лікування. Для успішного ведення таких пацієнтів необхідно ретельне обстеження пацієнтів з виявленням всіх фонових станів (бронхіальної астми, алергічного риніту і т.д.), а також контроль і фармакологічна корекція в післяопераційному періоді.

Підсумовуючи слід зазначити, що лікування хронічного синуситу є непростим завданням для отоларинголога, часто вимагає великої багатоетапної роботи лікаря і пацієнта.