Гострий гайморит (синусит)
Під поняттям гострий синусит у суспільстві часто об’єднують кілька діагнозів, загальна назва яких гострий синуїт. По суті, це запалення придаткових пазух носа (в т.ч. і гайморової пазухи).Дане захворювання характеризується закладенням носа, виділеннями з носа, затіканням виділень в носогорло, а також головним болем і лихоманкою, які тривають не більше 12 тижнів.
Для виникнення цього захворювання необхідно кілька умов:
- Наявність патологічної або умовно патологічної мікрофлори (яка може викликати захворювання тільки при певних умовах). У більшості випадків практично всі люди є носіями незначної кількості такої мікрофлори, але в нормальному здоровому стані їй протистоять фактори захисту.
- Порушення вентиляції пазух і роботи слизової порожнини носа і пазух — виникає через набряк соустя між пазухою і порожниною носа і порушенні функції епітелію. Найчастіше це відбувається на тлі перенесеного ГРВІ та є одним з його ускладнень.
При огляді ЛОР лікарем можлива постановка діагнозу гострий синусит, а для уточнення які саме пазухи вражені проводиться рентгенологічний метод дослідження (рентгенографія або КТ придаткових пазух носа).
Гострий гайморит — лікування
Питання лікування гострого синуситу викликає чимало дискусій не тільки в медичному суспільстві, а й «на лавочці біля під’їзду». За уявленнями сучасної медицини ключовим є призначення протизапальної та антибактеріальної терапії. Серед перших лідирують місцеві гормональні засоби (завоювали велику популярність через виражений ефект і практично відсутність побічних симптомів), серед других основну частину призначень займають таблетовані антибіотики. Обидва пункти викликають масу заперечень серед пацієнтів і спроби їх знайти альтернативні шляхи лікування.
Все-таки, чи можливо вилікуватися від синуситу без призначення подібних препаратів? Все залежить від вираженості запалення і локалізації ураження. Як зазначалося вище, ключовим моментом у виникненні сінуситу є набряк і, як наслідок, порушення вентиляції пазухи і її дренажу. Тому в легких випадках часто буває досить зняти цей набряк (судинозвужувальні краплі в ніс) і медикаментозно полегшити відходження слизу з пазух (муколітики). На сучасному фармацевтичному ринку для цих цілей є достатня кількість комплексних препаратів. У більш важких випадках необхідно призначення антибіотика, а при ознаках вираженого порушення відтоку гною (виражений головний біль, лихоманка) та різні хірургічні маніпуляції й операції.
Відповідаючи на часте питання пацієнтів: «А хіба не видужували пацієнти в доантібіотікову еру?» Відмічаємо — звичайно видужували !!!, але з чималим відсотком ускладнень з боку орбіти і головного мозку, а також з частим переходом в хронічну форму. Ми при огляді не завжди можемо передбачити кому була б уготована така доля, тому лікування з деяким «запасом міцності» призначається всім.
Ми безумовно вважаємо оптимальним індивідуальний підхід до кожного пацієнта і контролю ходу лікування, особливо в разі призначення менш «сильних» методів лікування.